так ты сказала что контракт расторгнут
а я ответил что я растроган
январь окончен
покрылся коркой
потрогай
А ты сказала что тебе так тесно
в этом свитере пальто городе мире
а я леплю облака из теста
и вылепил уже четыре
А ты-то считала что я растоптан
что в горле не ком – а целая комната
и я в ней старею как Пенелопа
мужского рода
А я хотя и был надорван
как конверт в котором хранили чабрец перец буквы
но все-таки остался добрым
глупым
Поэтому спасибо тебе за время
которое ты потратила на мое сердце
я обещаю дать твое имя
пятому облаку вылепленному из теста

Сухбат Афлатуни

З.І. Поцуплено в Сікори:)

Я без роботи, але не назавжди:))))))
Залишилось лише прикріпити табличку як водії вантажівок: "ПУСТОЙ":)

Іноді світ видається зовсім ворожим, порожнім і холодним. Від цього хочеться втекти подалі, або просто поглибше закопатися під плед...
Іноді все здається безглуздим й анітрохи не гармонійним. Це відчуття так проймає болем поразки, що хочеться піти в ліс і кричати щосили. А я ніколи не кричу. Я буваю аж занадто спокійна, бо не вмію кричати.
Іноді доля дарує чудові зустрічі, теплі посмішки і блискучі очі. Іноді буває дуже добре. Просто неймовірно (так, мені дуже подобається ця фраза - хіба ж не гарно звучить: "просто неймовірно")?
Іноді, коли все життя здається зруйнованим до самих основ, можна подивитися на камені фундаменту і почати будувати все спочатку. Іноді можна.

О так, друзі, в мене сьогодні великий день! Посаджені мною на балконі рослинки проклюнулись із землі!!! Урааааааааа!
Вважаю це особистою перемогою:))))

Зараз рослинки зовсім маленькі, але, сподіваюся, скоро вони стануть такими:
( Календула і чорнушка:))) )

Гуляла центром. Там цвітуть каштанчики, і все засипане їх квітками - доріжки, лавки, тротуар... І вони дуже гарно пахнуть.

Весна!
Весна! Весна! Весна!
Сонечко потроху виглядає з-за хмар, і повітря пахне особливо смачно...

Весна обіцяє оновлення... несе зміни... 
Потроху прокидаюся від сплячки. Скидаю з себе залишки депресії, немов стару шкіру.
Широко відкриваю очі.
І знову радію!

З весною вас!

День св. Валентина.
В школі я це свято на дух не виносила, бо мені не надсилали валентинок... І я, звісно, почувалася ображеною на весь світ.
На другому курсі університету я раптово стала "фавориткою сезону" - отримала величезну гору валентинок, немов би всі листівки, які я мала б отримати протягом попередніх 18 років були надіслані мені одночасно:)))))) Кумедно, але це добряче допомогло - відтоді ображатися на свято я перестала:)
______________________________

Любити... Бути коханими... Хіба цього не прагне тією чи іншою мірою кожна людина?
Але така суперова ідея, як свято усіх закоханих чомусь перетворюється на день приниження й образ для всіх, хто самотній,  розлучився, посварився... Для тих, хто боїться одруження чи цивільного шлюбу... Це свято - немов скальпель хірурга, що знаходить і розкриває всі можливі проблеми особистісних стосунків... Потрібне свято? Очевидно.  Ще один шанс побачити і вирішити проблеми.

Для взаємно закоханих свято не має ані сенсу, ані глибини, бо їх кохання від свят не залежить...

______________________________

Кохаймося, бо ми того варті:)

1.Читала френд-стрічку.
Побувала в Криму, в околицях Мадриду та на Херсонських комбайнах.
Проігнорувала псевдозвіт Пинзеника уряду Тимошенко.
Подумала про бакси...

2.Згадала: "Він порізав собі вени, бо було занадто багато світла..."
Сірість за вікном лізе в душу чимось липким і огидним...
Дайте світла.
Бодай трохи.
Фіг з ними, з венами.

Дивіться оголошення нижче:) До речі, є чимало книжок українською.


Всем, Всем, Всем!

С сегодняшнего дня в арт-кафе "Антресоль" стартует Большая Книжная Распродажа.
Не упустите шанс купить толковые книги по смешным ценам!

В закромах мы нашли много чего интересного, чем и спешим поделиться с вами.
Есть книги как новые, так и старые, разных жанров и направлений: книги на английском, детская литература, художественная, нон-фикшн, альбомы по дизайну, архитектуре и многое другое.
Цены – от 5 грн.

Сегодня скидка на все будет 5%.
Суббота (24.01) – 10%
Воскресенье (25.01) – 15%
Понедельник (26.01) – 20%
Вторник (27.01) – 25%
Среда (28.01) – 30%
Четверг (29.01) – 35%
Пятница (30.01) – 40%
Суббота (31.01) – 45%

Ждем вас по адресу бульвар Шевченко, 2, арт-кафе "Антресоль".
И не забывайте – лучшие книги раскупаются первыми!

Терміново розшукується сусід чи сусіди в затишну 2-кімнатну квартиру біля м. Героїв Дніпра!!! Дуже-дуже терміново! Головна вимога - знайома людина або людина з Могилянки або за рекомендацією знайомих.

З.І. Стас, де ти?

Взято в жж 0rchid_thief 

Присвячується одній сварці.

Колись мене образили, а я вирішила дати здачі якомога сильніше, щоб ніколи більше не сміли чіпати.
Не стала з'ясовувати причин, і не намагалася поговорити.

Зараз розумію, що була неправа.
Вибач.

Я ось задумалась, а скільки часу іде на пошук роботи під час кризи?
А як в ваших компаніях, звільняють персонал?

Коментарі скріняться.

Час...
Чи насправді він стирає неспокій душі подібно тому, як морський прибій змиває написи на піску? Все змінюється, все рухається, і людина аж ніяк не виняток в цьому коловороті. Вчорашні студенти приходять в офіси, стрибають відчайдушно в нову клітину соціального життя, немов спортсмени в басейн з вишки. Спершу божевільні прикиди із секонда змінюються на стильний діловий одяг, а потім пиво поступається дорогому вину, проїзні на тролейбус - новому авто, а кімната 4-ка - просторій квартирі. Життя змінюється, але так щкода тих шалених поцілунків під дощем, одного пиріжка на 2-х і поїздок у Крим із 200 гривнями в кишені. А ще шкода, що чоловіки уже не кричать: "Я тебе ненавиджу!". Натомість вони чемно і холодно посміхаються...

Хто ми, справжні? Певно час передивитися "Євангеліон".

Сьогодні зачиталася френд-стрічкою жж, навіть в дискусію вступила... А потім раптово подумалось - чому стільки всього пишуть про далекий якись, не свій негатив? Будівництво сталепрокатного заводу в Білій Церкві, вбивство неонацистами Іркутська дівчинки-підлітка, війна в Інгушетії, продаж кінотеатру "Жовтень"... І лише кілька постів - вірші і враження від МКФ "Молодість". Можна сприймати світ по різному - чорним, білим, сірим, кольоровим... Але ось це питання: НАВІЩО? Навіщо стільки писати про відсторонене погане? Щоб не залишатися байдужим? Чи просто щоб насолоджуватись відчуттям, що це все не з тобою відбувається і тому тобі класно? Особливо дивують пости емігрантів, які дещо звисока і зневажливо пишуть пости на тему "Ах ви дурні, що ж ви робити із вашою прекрасною країною!" Чудовий прояв небайдужості, чи не так? Але більше схоже на постійне самоствердження - "ах, які ми були мудрі, що вчасно звалили - тепер ми вище вас - а ви залишайтеся в своєму лайні". Дивно, що власне лайно якось менше смердить - нещирі американські посмішки, агресія в зовнішній політиці, негритянські квартали гетто... Про них не варто говорити, бо вони надто близько. Такі характерні людські риси. І мені також притаманні, до речі, бо не варто шукати в моєму журналі хоч один пост про низький рівень економістів чи фінансових аналітиків в Україні? Чи про недоліки сучасних жінок мого покоління? Натомість, я б написала про недоліки чоловіків і назвала пост "Дякую тобі Боже, що я жінка"

Оголошую акцію "Запросіть мене в кіно" :)))
Власне, МКФ "Молодість" проходитиме з 17 по 26 жовтня - буде море хороших фільмів.

Шкода тільки, що "Жовтень" та "Україну" продають (зараз це муніципальні кінотеатри) :(((
Особливо "Жовтень"...
http://zhovten-kino.kiev.ua/text/32

З.І. Але ми ж ще встигнемо сходити в кіно? ;)