Гайз!!!
Терміново розшукуються музиканти для корпоративної вечірки!!!
Не знаменитості, не український фолк, а якийсь невеличкий джаз-бенд, або саксофоніст для хорошого початку вечора. І, ймовірно, виконавець пісень, або діджей для закінчення.
Читаю коментарі і мило oksana.chernenko(гав)gmail.com:)))
0676582077
Я маю це все в собі - позитив, віру, натхнення і бажання змінювати усе. І коли я на роботі роблю серйозний вигляд - це лише оболонка, форма, що потрібна оточуючим. А я буду сміятися і радіти життю, адже ніщо не завадить робити те, що хочеться і бути щасливою. А те, що треба робити, також буде зроблено - легко і просто, без ніяких проблем. Бо я - сонцелюдина. І зараз я піду гуляти надвір:)))
Заодно почистила френд-стрічку, залишила все най-най, а то вже немає змоги її читати з такою кількістю інформації.
Постійно хочеться написати щось про себе, але щоразу, як тільки я напискаю кнопку post слова втікають від мене...
Якщо коротко, то остатаннім часом я вивчаю практичий маркетинг і пішла на курси водіння. До того ж я перекладаю "Секс з Анфісою Чеховою" по вечорах:))))
Уся ця скаженна активність приносить мені скажену втому і море задоволення водночас. І плювати я хотіла на грип:))
Активно наминаю лимони їм, бо подобається їх кислий смак, так само як подобається айва, що стоїть в тарілці поруч з моніром:)
Розшукуються зображення природи для корпоративного каленадря.
Вимоги - висока якість (від 8 мегапікселів, будуть роздруковуватися в форматі А3), красива картинка.
Якщо маєте власні фотографії потрібної якості - надсилайте прев"юшки (бажано) або лінки на oksana.chernenko(собака)gmail.com. По можливості вказуйте бажану ціну.
UPDATE: Дуже дякую усім, календарі уже на підході. Після довгого та нелегкого відбору були обрані 25 фото для 3 типів календарів. Особлива подяка
а я ответил что я растроган
январь окончен
покрылся коркой
потрогай
А ты сказала что тебе так тесно
в этом свитере пальто городе мире
а я леплю облака из теста
и вылепил уже четыре
А ты-то считала что я растоптан
что в горле не ком – а целая комната
и я в ней старею как Пенелопа
мужского рода
А я хотя и был надорван
как конверт в котором хранили чабрец перец буквы
но все-таки остался добрым
глупым
Поэтому спасибо тебе за время
которое ты потратила на мое сердце
я обещаю дать твое имя
пятому облаку вылепленному из теста
Сухбат Афлатуни
З.І. Поцуплено в Сікори:)
Залишилось лише прикріпити табличку
Іноді все здається безглуздим й анітрохи не гармонійним. Це відчуття так проймає болем поразки, що хочеться піти в ліс і кричати щосили. А я ніколи не кричу. Я буваю аж занадто спокійна, бо не вмію кричати.
Іноді доля дарує чудові зустрічі, теплі посмішки і блискучі очі. Іноді буває дуже добре. Просто неймовірно (так, мені дуже подобається ця фраза - хіба ж не гарно звучить: "просто неймовірно")?
Іноді, коли все життя здається зруйнованим до самих основ, можна подивитися на камені фундаменту і почати будувати все спочатку. Іноді можна.
Вважаю це особистою перемогою:))))
Зараз рослинки зовсім маленькі, але, сподіваюся, скоро вони стануть такими:
( Календула і чорнушка:))) )
Весна! Весна! Весна!
Сонечко потроху виглядає з-за хмар, і повітря пахне особливо смачно...
Весна обіцяє оновлення... несе зміни...
Потроху прокидаюся від сплячки. Скидаю з себе залишки депресії, немов стару шкіру.
Широко відкриваю очі.
І знову радію!
З весною вас!
Ніхто не поважає.
Піду я у садочок,
Наїмся черв"ячків...
В школі я це свято на дух не виносила, бо мені не надсилали валентинок... І я, звісно, почувалася ображеною на весь світ.
На другому курсі університету я раптово стала "фавориткою сезону" - отримала величезну гору валентинок, немов би всі листівки, які я мала б отримати протягом попередніх 18 років були надіслані мені одночасно:)))))) Кумедно, але це добряче допомогло - відтоді ображатися на свято я перестала:)
______________________________
Любити... Бути коханими... Хіба цього не прагне тією чи іншою мірою кожна людина?
Але така суперова ідея, як свято усіх закоханих чомусь перетворюється на день приниження й образ для всіх, хто самотній, розлучився, посварився... Для тих, хто боїться одруження чи цивільного шлюбу... Це свято - немов скальпель хірурга, що знаходить і розкриває всі можливі проблеми особистісних стосунків... Потрібне свято? Очевидно. Ще один шанс побачити і вирішити проблеми.
Для взаємно закоханих свято не має ані сенсу, ані глибини, бо їх кохання від свят не залежить...
______________________________
Кохаймося, бо ми того варті:)
Побувала в Криму, в околицях Мадриду та на Херсонських комбайнах.
Проігнорувала
2.Згадала: "Він порізав собі вени, бо було занадто багато світла..."
Сірість за вікном лізе в душу чимось липким і огидним...
Дайте світла.
Бодай трохи.
Фіг з ними, з венами.
Всем, Всем, Всем!
С сегодняшнего дня в арт-кафе "Антресоль" стартует Большая Книжная Распродажа.
Не упустите шанс купить толковые книги по смешным ценам!
В закромах мы нашли много чего интересного, чем и спешим поделиться с вами.
Есть книги как новые, так и старые, разных жанров и направлений: книги на английском, детская литература, художественная, нон-фикшн, альбомы по дизайну, архитектуре и многое другое.
Цены – от 5 грн.
Сегодня скидка на все будет 5%.
Суббота (24.01) – 10%
Воскресенье (25.01) – 15%
Понедельник (26.01) – 20%
Вторник (27.01) – 25%
Среда (28.01) – 30%
Четверг (29.01) – 35%
Пятница (30.01) – 40%
Суббота (31.01) – 45%
Ждем вас по адресу бульвар Шевченко, 2, арт-кафе "Антресоль".
И не забывайте – лучшие книги раскупаются первыми!
З.І. Стас, де ти?
Сиджу на роботі, в Антресолі. Начепила на себе комбінезон, кілька різнокольорових пластмасових браслетів, значок приколола - cмішнюча. Сиджу, мрію про щось. Тут підходить дівчинка років шести. Вітається. Запитує: "А де хлопець?". Я розгублено дивлюся на неї: "Який хлопець?" Вона відповідає: "Працює тут в ... (намагається сказати слово бібліотека, але плутається)". Я сміюся, кажу: "Ми з ним по черзі працюємо, він уже пішов." Дівчинка з розумінням киває і раптом запитує: "А у Вас є вихідні?- Є, - кажу, - А коли?" Я пояснила їй, що вихідні в мене тоді, коли працює хлопець, а в нього - коли працюю я. І тут, несподівано, дівчинка забігає до мене за прилавок бере мене за руку і каже: "До побачення!" Я здивована, майже в заціпенінні. І тут вона мене обіймає і притискається щокою до щоки...
Я не зможу передати, наскільки я шокована. Хотілося б мати таких дітей - відкритих, добрих. Сподіваюся, колись вони в мене будуть.
Колись мене образили, а я вирішила дати здачі якомога сильніше, щоб ніколи більше не сміли чіпати.
Не стала з'ясовувати причин, і не намагалася поговорити.
Зараз розумію, що була неправа.
Вибач.


